Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

два к одному

  • 1 передаточное число два к одному

    Универсальный русско-английский словарь > передаточное число два к одному

  • 2 передаточное число два к одному

    Универсальный русско-английский словарь > передаточное число два к одному

  • 3 уходить по одному

    Русско-английский синонимический словарь > уходить по одному

  • 4 уходить по два

    Русско-английский синонимический словарь > уходить по два

  • 5 dois a um

    Portuguese-russian dictionary > dois a um

  • 6 two-to-one ratio

    Универсальный англо-русский словарь > two-to-one ratio

  • 7 part

    pɑ:t
    1. сущ.
    1) а) доля, часть the (a) better part ≈ большая часть the better part of an hour ≈ большая часть часа, почти час to spend a part of ≈ потратить, потерять часть (чего-л.) ;
    провести They spent the major part of their life in England. ≈ Они провели большую часть жизни в Англии. Respect is a very important part of any relationship. ≈ Уважение - очень важная часть любых отношений. Use turpentine and oil, two parts to one. ≈ Смешайте скипидар и масло в отношении два к одному. Syn: piece, portion, section, segment, subdivision Ant: entirety, entity, totality, unit, whole б) часть тела, член, орган It was a very severe accident and he lost part of his foot. ≈ Он попал в серьезную автомобильную катастрофу и потерял часть ноги. в) часть (книги), том, серия, выпуск Syn: passage г) деталь, часть automobile parts амер., motorcar parts брит. ≈ автомобильные детали defective part ≈ неисправная деталь spare parts ≈ запасные детали spare parts for military equipment ≈ запасные детали для военной техники This engine has only got three moving parts. ≈ У этого двигателя только три движущиеся части.
    2) а) участие, доля в работе;
    дело, обязанность It was not my part to interfere. ≈ Не мое было дело вмешиваться. to have part ≈ принимать участие, участвовать в чем-л. to take partпринимать участие, участвовать в чем-л. б) роль to learn, memorize, study one's part ≈ выучить роль to understudy a part ≈ дублировать роль leading, major part ≈ главная, ведущая роль She had a bit part in the play. ≈ В этой пьесе она была занята в эпизодах. He offered her a large part in the play. ≈ Он предложил ей большую роль в пьесе. bit part ≈ эпизодическая роль speaking part ≈ роль со словами (в противоположность немой роли) walk-on part ≈ роль статиста play a part act a part в) муз. голос, партия г) сторона( в споре и т. п.) take the part of take part with д) амер. пробор( в волосах)
    3) мн. края, местность
    4) грам. часть, форма part of speechчасть речи part of sentence ≈ член предложения ∙ part and parcel ≈ составная/неотъемлемая часть in good part ≈ без обиды;
    благосклонно;
    милостиво to take smth. in good part ≈ не обидеться in bad part, in evil part ≈ с обидой;
    неблагосклонно to take smth. in bad part, to take smth. in evil part ≈ обидеться
    2. нареч. частью, отчасти;
    немного, несколько, частично The television producer today has to be part of news person, part educator. ≈ В настоящее время телекомментатор должен быть наполовину журналистом, наполовину преподавателем. Syn: rather
    3. гл.
    1) а) разделять(ся), отделять(ся), разрывать(ся) б) расступаться, раздвигать(ся) в) расчесывать, разделять на пробор г) расставаться, прощаться, разлучаться;
    разг. расставаться с деньгами, платить
    2) уст. делить (между кем-л.)
    3) умирать Syn: die, pass awaypart from part over part with часть, доля - *s of a fraction доли дроби - the greater * of the population большая часть населения - in the early * of the week в начале недели - in * частично, частью - to pay in *s платить по частям - to contribute in * to smth. частично способствовать чему-либо - the best * of a week большая часть недели - during the early of the war в начале войны - the best * of a bottle of wine добрая половина бутылки вина - five *s of the whole пять частей от целого - in the hot * of the day в жаркое время дня - * of the house is to let сдается часть дома - it is a * of his functions это входит в его функции - it is no * of my intentions это не входит в мои намерения - in a greater * due to smth. в значительной степени обязан чему-либо - the most * большая часть - for the most * большей частью - the best * of smth. добрая половина чего-либо - to form a constituent * of smth. являться составной частью чего-либо - a corporate * of our own life неотъемлемая часть нашей жизни - to constitute a * of составлять часть чего-либо, являться компонентом чего-либо - to devote a * of one's time to smth., smb. посвятить часть своего времени чему-либо, кому-либо - English forms a * of the regular curriculum английский язык входит в учебную программу - he recieved * of his education in England он некоторое время обучался в Англии - the trip will occupy the better * of the year поездка займет добрую половину года - his failure was due in large * to his carelessness его неудача в основном объясняется небрежностью часть (единицы) ;
    доля - an hour is the fourth * of the day час - одна двадцать четвертая часть суток - a seventh * одна седьмая - results accurate to one * in a million результаты с точностью до одной миллионной (редкое) группа, фракция участие (в работе) ;
    обязанность, дело - to take * in smth. участвовать в чем-либо - to take * in conversation принимать участие в разговоре - I had no * in it я в этом не принимал участия - it was done without my taking * in it это было сделано без моего участия - it was not my * to interfere не мое было дело вмешиваться - to do one's * делать свое дело - to do one's * for world peace внести свой вклад в борьбу за мир во всем мире - to fail to perform one's * of a contract не выполнить свои обязательства по договору - each one did his * каждый выполнил то, что ему полагалось - to take * in the action( военное) принимать участие в бою часть (книги), том;
    серия - the story appeared in *s рассказ публикуется в нескольких номерах (журнала, газеты) - Dickens's works were published in *s романы Диккенса печатались выпусками часть тела, орган, член - privy *s (эвфмеизм) половые органы - the inner *s of a human body внутренние органы человеческого тела роль - a weighty * весомая роль - to assign a * to smb. отводить роль кому-либо - to cast *s to actors давать роли актерам - he was excellent in the * of Hamlet он был великолепен в роли Гамлета - she knew her * well она хорошо знала свою роль - to play the * играть роль - he filled his * with great success он справился со своей ролью с большим успехом - they gave her small *s ей давали маленькие роли - conversation is like an orchestra in which each one should bear a * беседа подобна оркестру, в котором кажлый должен исполнять свою партию роль, значение - a building that plays many *s здание, которое используется для различных целей;
    полифункциональное здание - in all this imagination played a large * во всем этом воображение сыграло большую роль - he played no * in this business он не имел к этому никакого отношения сторона (тж. в споре) - for my * с моей стороны, что касается меня - for my * I know nothing about him что касается меня, то я ничего о нем не знаю - there was no objection on the * of the author со стороны автора возражений не было - I have a personal * in it я лично заинтересован в этом - the second cousin on the * of the father двоюродный брат со стороны отца сторона, аспект - the annoying * of the matter is that... неприятная сторона этого дела в том... - to take smb.'s *, to take * with smb. стать на чью-либо сторону - he always takes his brother's * он всегда встает на сторону брата (юридическое) сторона (в процессе, договоре) край, местность - in foreign *s в чужих краях - we are form the same *s мы земляки - in these *s of the world в этих местах - from a very far * of the world из далекого уголка мира - the five *s of the world пять частей света - malaria-stricken *s of the country районы страны, где свирепствует малярия - the most densely populated and poverty stricken * of London наиболее густонаселенные и бедные районы Лондона - remote *s of the country отдаленные районы страны - the terrestrial *s of the world суша - I am a stranger in these *s я здесь чужестранец - he spent most of his life in foreign *s он провел большую часть своей жизни на чужбине( устаревшее) способности - a man of (good) *s способный человек (американизм) пробор в волосах (грамматика) часть, форма - * of speech часть речи - to be careful of one's *s of speech следить за своим языком - pricipal *s of a verb основные формы глагола (техническое) деталь, часть - spare *s запасные части - * name наименование детали - *s list спецификация запасных частей - allthe working *s are replaseable все рабочие части заменяемы (музыкальное) партия, голос - orchestral *s оркестровые партии - the tenor * партия тенора - to sing in three *s петь на три голоса (архитектура) 1/30 часть модуля > * and parcel составная часть > this is * and parcel of my subject это неотъемлемая часть моей темы > on the one *... on the other *... с одной стороны... с другой стороны... > to have neither * nor lot in smth. не иметь ничего общего с чем-либо > in good * благосклонно, милостиво, без обиды > in bad * неблагосклонно, с обидой > to take smth. in good * не обидеться > he took my advice in good * он с благодарностью принял мой совет > not to want any * of smth. отвергать что-либо;
    отрицательно относиться к чему-либо > I want no * in it я не хочу иметь к этому никакого отношения;
    мне это совершенно не подходит разделять, отделять, делить на части - the island *s the river into two branches остров делит реку на два рукава - a smile *ed her lips ее губы раскрылись в улыбке - a strait *s the island from the mainland пролив отделяет остров от материка - the strain *ed the rope веревка порвалась от напряжения разделяться, отделяться;
    разъединяться - our roads * here здесь наши пути расходятся - the crowd *ed and let him pass толпа расступилась и дала ему пройти - the clouds *ed тучи разошлись - the policemen *ed the crowd полицейские заставили толпу расступиться разлучать, разъединять - the lovers were *ed любовники были разлучены - till death do us * (возвышенно) пока смерть нас не разлучит (часто from) разлучаться, расставаться - iet us * friends расстанемся друзьями - to * in anger разойтись, обозлившись друг на друга - to * from one's native shore покидать родные берега - we'll * no more мы больше никогда не расстанемся - I *ed from him at the railway station я расстался с ним на вокзале разнимать - to * fighters разнимать дерущихся расчесывать на пробор (волосы) - * one's hair in the middle расчесывать волосы на прямой пробор отличать, выделять( что-либо) - to * error from crime отличать ошибку от преступления (разговорное) расставаться (с чем-либо) - I would not * with it for the world я ни за что с этим не расстанусь - to * with money расставаться с деньгами - he is a difficult man to * from his cash из него не выжмешь и гроша платить - the lodger rarely *ed before Monday жилец редко платил раньше понедельника - he won't * он не заплатит - he is unwilling to * он не любит платить умирать (устаревшее) делить (между кем-либо) - to * the booty делить добычу - to * rice among the poor раздавать рис беднякам (морское) срываться с якоря - to * with the cable расклепыватьвытравливать) якорную цепь > to * company( with) разъехаться;
    расстаться;
    поссориться, прекратить дружбу;
    разойтись во мнениях > on that question I * company with you по этому вопросу мы с вами расходимся во мнениях > to * brass rags with smb. (сленг) порвать с кем-либо (дружбу, отношения) > a fool and his money are soon *ed (пословица) у дурака деньги долго не держатся частью;
    отчасти;
    частично be ~ of быть частью component ~ составная часть constituent ~ составная часть declaration ~ вчт. раздел описаний it was not my ~ to interfere не мое было дело вмешиваться;
    to do one's part делать свое дело;
    сделать свое дело finished ~ обработанная деталь ~ сторона (в споре и т. п.) ;
    for my part с моей стороны, что касается меня;
    on the part (of smb.) с (чьей-л.) стороны fractional ~ мантисса ~ архит. 1/30 часть модуля;
    to have neither part nor lot (in smth.) не иметь ничего общего( с чем-л.) ~ разг. расставаться (с деньгами и т. п.) ;
    платить;
    he won't part он не заплатит ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире in good ~ без обиды;
    благосклонно;
    милостиво;
    in bad (или evil) part с обидой;
    неблагосклонно ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире in good ~ без обиды;
    благосклонно;
    милостиво;
    in bad (или evil) part с обидой;
    неблагосклонно ~ часть, доля;
    for the most part большей частью;
    in part частично, частью;
    one's part in a conversation (чье-л.) высказывание в разговоре in ~ частично ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире integral ~ неотъемлемая часть integrated ~ составная часть it was not my ~ to interfere не мое было дело вмешиваться;
    to do one's part делать свое дело;
    сделать свое дело ~ разделять(ся) ;
    отделять(ся) ;
    расступаться;
    разрывать(ся) ;
    разнимать;
    разлучать(ся) ;
    let us part friends расстанемся друзьями machine ~ деталь машины ~ pl уст. способности;
    a man of (good) parts способный человек ~ сторона (в споре и т. п.) ;
    for my part с моей стороны, что касается меня;
    on the part (of smb.) с (чьей-л.) стороны ~ часть, доля;
    for the most part большей частью;
    in part частично, частью;
    one's part in a conversation (чье-л.) высказывание в разговоре part грам.: part of speech часть речи;
    part of sentence член предложения ~ выделять ~ группа ~ уст. делить (между кем-л.) ;
    part from расстаться (или распрощаться) (с кем-л.) ~ делить на части ~ деталь ~ доля ~ запасная часть ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире ~ отделять ~ отличать ~ муз. партия, голос ~ амер. пробор (в волосах) ~ разделять(ся) ;
    отделять(ся) ;
    расступаться;
    разрывать(ся) ;
    разнимать;
    разлучать(ся) ;
    let us part friends расстанемся друзьями ~ разделять ~ разг. расставаться (с деньгами и т. п.) ;
    платить;
    he won't part он не заплатит ~ расчесывать, разделять на пробор ~ роль ~ серия ~ pl уст. способности;
    a man of (good) parts способный человек ~ сторона (в споре и т. п.) ;
    for my part с моей стороны, что касается меня;
    on the part (of smb.) с (чьей-л.) стороны ~ сторона ~ сторона в договоре ~ сторона в процессе ~ сторона в споре ~ умирать ~ участие, доля в работе;
    обязанность, дело;
    to take (или to have) part (in smth.) участвовать (в чем-л.) ~ участие в переговорах ~ фракция ~ частичный, неполный ~ часть (книги), том, серия, выпуск ~ часть, доля, участие ~ часть, доля;
    for the most part большей частью;
    in part частично, частью;
    one's part in a conversation (чье-л.) высказывание в разговоре ~ часть ~ архит. 1/30 часть модуля;
    to have neither part nor lot (in smth.) не иметь ничего общего (с чем-л.) ~ часть тела, член, орган;
    the (privy) parts половые органы ~ частью, отчасти;
    частично ~ экземпляр ~ уст. делить (между кем-л.) ;
    part from расстаться (или распрощаться) (с кем-л.) ~ with = part from ~ of act раздел закона part грам.: part of speech часть речи;
    part of sentence член предложения part грам.: part of speech часть речи;
    part of sentence член предложения ~ of world часть света ~ with = part from ~ with отдавать, передавать( что-л.) ~ with отпускать( прислугу) with: part ~ расставаться ~ часть тела, член, орган;
    the (privy) parts половые органы parts: parts: materials and ~ материалы и комплектующие изделия to play (или to act) a ~ играть роль to play (или to act) a ~ притворяться real ~ вещественная часть replacement ~ запасная деталь replacement ~ запасная часть replacement ~ сменная деталь residential ~ заселенная часть substantial ~ важная часть to take (smth.) in good ~ не обидеться;
    to take (smth.) in bad (или evil) part обидеться to take (smth.) in good ~ не обидеться;
    to take (smth.) in bad (или evil) part обидеться ~ участие, доля в работе;
    обязанность, дело;
    to take (или to have) part (in smth.) участвовать (в чем-л.) take ~ принимать участие take ~ участвовать to take the ~ (of smb.), to take ~ (with smb.) стать на (чью-л.) сторону take: to ~ part участвовать, принимать участие to take the ~ (of smb.), to take ~ (with smb.) стать на (чью-л.) сторону

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > part

  • 8 deferent

    ˈdefərənt I
    1. прил.
    1) анат. выводящий, выносящий( о протоках, артериях) These deferent vessels are two, one on each side. ≈ Этих кровеносных сосудов два, по одному с каждой стороны.
    2) отводящий( о каналах)
    2. сущ.
    1) астрон. деферент( воображаемая окружность, в центре которой находится Земля)
    2) а) физ. канал б) анат. канал, проток, артерия ∙ Syn: canal II прил. почтительный, выказывающий почтение, уважение Syn: deferential (анатомия) канал, сосуд (гидрология) отводящий канал( анатомия) выводящий, выносящий (о протоках, артериях) отводящий (о канале) беззащитный незащищенный, открытый;
    уязвимый необороняемый deferent вчт. выводящий ~ анат. выводящий, выносящий (о протоках, артериях) ~ отводящий (о каналах)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > deferent

  • 9 two-to-one gear

    Универсальный англо-русский словарь > two-to-one gear

  • 10 число

    count, figure, number, numeral
    * * *
    число́ с.
    1. (совокупность предметов и т. п.) count, number
    вводи́ть число́ (в счё́тную маши́ну) — key [enter] a number into (a calculator)
    изобража́ть число́ — represent a number
    обознача́ть число́ — express a number
    число́ о́бщее — total of …
    округли́ть число́ — round off a number
    представля́ть число́ в дополни́тельном ко́де вчт.cast a number in true complement form
    представля́ть число́ в обра́тном ко́де вчт. — cast a number in base [radix] minus ones complement form
    представля́ть число́ в прямо́м ко́де вчт. — cast a number in sign-and-magnitude [in sign-and-absolute value] form
    представля́ть двои́чное число́ в дополни́тельном ко́де вчт.cast a binary number in 2's complement form
    представля́ть двои́чное число́ в обра́тном ко́де вчт.cast a binary number in 1's complement form
    представля́ть десяти́чное число́ в дополни́тельном ко́де вчт.cast a decimal number in 10's complement form
    представля́ть десяти́чное число́ в обра́тном ко́де вчт.cast a decimal number in 9's complement form
    сбра́сывать чи́сла (на счё́тной маши́не) — clear the calculator
    составля́ть ( такое-то) [m2]число́ — be in (such and such number)
    число́ кана́лов (составля́ет) четы́ре — the channels are four in number
    усека́ть число́ — truncate a number
    3. ( в таблицах) ( не путать c №№ n/n) No. of …
    4. ( количество) quantity
    проверя́ть число́, напр. болто́в — check, e. g., the bolts for correct count
    число́ А́ббе — Abbe number
    число́ Авога́дро — Avogadro number
    арифмети́ческое число́ — arithmetic number, absolute number
    а́томное число́ — atomic number
    ацето́новое число́ — acetone number
    число́ без зна́ка вчт.unsigned number
    безразме́рное число́ — dimensionless [nondimensional, pure] number
    число́ Берну́лли — Bernoulli number
    число́ Ве́бера — Weber number
    веще́ственное число́ — real number
    взаи́мно-просты́е чи́сла — coprime numbers, relatively prime numbers
    водоро́дное число́ — hydrogen number
    водяно́е число́ ( калориметра) — water equivalent
    волново́е число́ — wave number
    гидрокси́льное число́ — hydroxyl number
    число́ Грасго́фа — Grashoff number
    число́ Гре́ца — Graetz number
    двои́чно-десяти́чное число́ — binary coded decimal [BCD] number
    двои́чное число́ — binary number
    двои́чно-пятери́чное число́ — biquinary number
    число́ двойны́х ходо́в в мину́ту — strokes per minute, s.p.m.
    десяти́чное число́ — decimal (number)
    десяти́чное, двои́чно-коди́рованное число́ — binary coded decimal [BCD] number
    докрити́ческое число́ мех.subcritical number
    дро́бное число́ — fraction, fractional [broken] number
    закрити́ческое число́ мех. — beyond-critical [supercritical] number

    n
    -зна́чное число́ — n -digit number
    золото́е число́ — the golden number
    изотопи́ческое число́ — isotopic number
    имено́ванное число́ — denominate(d) number
    иррациона́льное число́ — irrational (number), surd (number)
    ио́дное число́ — iodine number, iodine value
    число́ кавита́ции — cavitation number
    кардина́льное число́ — cardinality, cardinal number
    число́ Карма́на — Karman number
    ква́нтовое число́ — quantum number
    ква́нтовое, азимута́льное число́ — azimuthal quantum number
    ква́нтовое, вну́треннее число́ — inner quantum number
    ква́нтовое, гла́вное число́ — first [principal] quantum number
    ква́нтовое, магни́тное число́ — magnetic quantum number
    ква́нтовое, спи́новое число́ — spin quantum number
    кислоро́дное число́ — oxygen number
    кисло́тное число́ — acid number
    ко́мплексное число́ — complex number
    координацио́нное число́ — coordination number
    кра́тное число́ — multiple
    кру́глое число́ — round number
    число́ Ло́кка — Lock number
    число́ Лошми́дта — Loschmidt number
    число́ Лью́иса — Lewis number
    число́ М — Mach (number), M number
    с число́м М — triplesonic
    ма́ссовое число́ яд. физ. — mass [nucleon] number
    число́ Ма́ха — Mach (number), M number
    число́ Ма́ха, гиперзвуково́е — hypersonic M number
    число́ Ма́ха, дозвуково́е — subsonic M number
    число́ Ма́ха, околозвуково́е — transonic M number
    число́ Ма́ха, сверхзвуково́е — supersonic [over-one] M number
    число́ мест (в транспортном средстве, зрительном зале и т. п.) — seating capacity
    мни́мое число́ — imaginary (number)
    многозна́чное число́ — multidigit [multiplace] number
    натура́льное число́ — natural number
    число́ нейтрализа́ции — neutralization number
    число́ нейтро́нов ( в ядре) — neutron number
    ненормализо́ванное число́ — nonnormalized number
    неотрица́тельное число́ — nonnegative number
    нечё́тное число́ — odd number
    нормализо́ванное число́ — standard [normalized] number, a number in normal form
    число́ Ну́ссельта — Nusselt number
    число́ оборо́тов — rotational speed
    число́ оборо́тов в мину́ту — revolutions per minute, r.p.m.
    число́ оборо́тов дви́гателя — engine speed
    число́ оборо́тов дви́гателя на холосто́м ходу́ — idling speed
    число́ оборо́тов, уде́льное — specific speed
    число́ обраще́ний, допусти́мое ( в электростатических запоминающих трубках) — selection ratio
    число́ обраще́нии ме́жду регенера́циями ( в электростатическом запоминающем устройстве) — read-around number, read-around ratio
    число́ окисле́ния — oxidation number
    окта́новое число́ — octane number, octane value, octane rating
    число́ омыле́ния — saponification number, saponification value
    ордина́льное число́ — ordinal (number)
    отвлечё́нное число́ — dimensionless [nondimensional, pure] number
    относи́тельные чи́сла — directed [signed, algebraic] numbers
    отрица́тельное число́ — negative number
    число́ Пекле́ — Peclet number
    переводно́е число́ ( в физической химии) — transference number
    переда́точное число́
    1. мех. gear ratio
    переда́точное число́ ме́жду зубча́тыми колё́сами А и Б равно́ 60: [m2]1 — gears A and B are geared by 60 to 1
    переда́точное число́ от А к Б составля́ет 1:n ( в сервомеханизмах) — A is geared 1: n to B
    2. эл. gain
    переда́точное число́ два к одному́ — two-to-one ratio, two-to-one gear
    число́ переда́ч — number of gears
    пе́рекисное число́ — peroxide number
    число́ перено́са
    1. ( в физической химии) transport number
    2. мат. carry quantity
    пермангана́тное число́ ( целлюлозы) — permanganate number
    пифаго́ровы чи́сла — Pythagorean numbers, Pythagorean triples
    подкоренно́е число́ — radicand
    поря́дковое число́ — ordinal; ordinal [serial] number
    число́ Пра́ндтля — Prandtl number
    число́ проду́ба кож.tanning number
    просто́е число́ — prime number
    равнооста́точные чи́сла — congruent numbers
    число́ разря́дов в реги́стре — register length
    рациона́льное число́ — rational (number)
    число́ Рейно́льдса — Reynolds number
    число́ Рейно́льдса, крити́ческое — transition Reynolds number
    число́ Ре́йхерта—Ме́йссля — Reichert-Meissl number
    рода́новое число́ — thiocyanogen number, thiocyanogen value
    случа́йные чи́сла — random numbers
    выраба́тывать случа́йные чи́сла вчт.generate random numbers
    составно́е число́ — composite number
    спиртово́е число́ — alcohol number
    число́ с пла́вающей запято́й — floating-point number
    число́ Строуха́ла — Strouhal number
    число́ Стэ́нтона — Stanton number
    число́ с фикси́рованной запято́й — fixed-point number
    число́ твё́рдости — hardness number
    число́ твё́рдости по Брине́ллю — Brinell (hardness) number
    число́ твё́рдости по Ви́ккерсу — Vickers (hardness) number
    число́ твё́рдости по Моо́су — Moos (hardness) number
    число́ твё́рдости по Ро́квеллу — Rockwell (hardness) number
    число́ теорети́ческих таре́лок — theoretical plate number
    число́ Фараде́я — Faraday constant, faraday
    фигу́рные чи́сла — figurate numbers
    фле́гмовое число́ хим.reflux ratio
    число́ Фру́да — Froude number
    це́лое число́ — integer, integral [whole] number
    це́лое, ко́мплексное число́ — complex [Gaussian] integer
    цета́новое число́ — cetane number
    чё́тное число́ — even number
    чи́сто мни́мое число́ — pure imaginary (number)
    число́ Ше́рвуда — Sherwood number
    число́ Шми́дта — Schmidt number
    число́ Э́йлера — Euler number
    эфи́рное число́ — ester number, ester value

    Русско-английский политехнический словарь > число

  • 11 two-to-one ratio

    English-russian automobile dictionary > two-to-one ratio

  • 12 deferent

    I ['def(ə)rənt] 1. прил.
    1) анат. выводящий, выносящий (о протоках, артериях)

    These deferent vessels are two, one on each side. — Этих кровеносных сосудов два, по одному с каждой стороны.

    2. сущ.
    1) астр. деферент (воображаемая окружность, в центре которой находится Земля)
    2) физ. канал
    3) анат. канал, проток, артерия
    Syn:
    II ['def(ə)rənt] = deferential

    Англо-русский современный словарь > deferent

  • 13 odds-on

    [ˌɔdz'ɔn] 1. прил.

    This novel was expected to be a hardback bestseller and another odds-on paperback No 1 in 1999. — Ожидалось, что этот роман будет бестселлером среди книг в твёрдой обложке и ещё одним весьма вероятным претендентом на лидера продаж среди книг в мягкой обложке.

    odds-on favorite — наиболее вероятный победитель, основной фаворит

    2. сущ.
    1) благоприятный момент, момент, когда шансы на победу выше, чем у противника
    2) фаворит; тот, кто скорее всего выиграет

    Trinidad and Tobago are odds-on to reach the quarter-finals after their 4-2 win over Guatemala. — Тринидад и Тобаго имеет все шансы попасть в четвертьфинал после победы над Гватемалой со счётом 4:2.

    Англо-русский современный словарь > odds-on

  • 14 part

    [pɑːt] 1. сущ.
    1)
    а) доля, часть, компонент

    large / major part — большая, основная часть

    insignificant / minor part — незначительная, меньшая, небольшая часть

    Respect is a very important part of any relationship. — Уважение - очень важная часть любых отношений.

    They spent the major part of their life in England. — Они провели большую часть своей жизни в Англии.

    Use turpentine and oil, two parts to one. — Смешайте скипидар и масло в отношении два к одному.

    - component part
    - constituent part
    - integral part
    - part-exchange
    Syn:
    б) часть тела, член, орган
    в) часть, том, серия, выпуск

    This engine has got only three moving parts. — У этого двигателя только три движущиеся части.

    2)
    а) участие, дело, роль

    It was not my part to interfere. — Не моё было дело вмешиваться.

    And though dark is the highway, and the peak's distance breaks my heart - for I never shall see it - still I play my part. (P. Hamill) — И хотя дорога лежит сквозь тьму, и одна мысль о пути до вершины разрывает мне сердце - ибо я никогда не доберусь туда - все же я делаю своё дело.

    б) театр. роль

    to learn / memorize / study one's part — выучить роль

    leading / major part — главная, ведущая роль

    She had a bit part in the play. — В этой пьесе она была занята в эпизодах.

    He offered her a large part in the play. — Он предложил ей большую роль в пьесе.

    - play a part
    - act a part
    в) муз. голос, партия

    for my part — с моей стороны, что касается меня

    on the part of smb. — с чьей-л. стороны

    to take (the) part of smb. — стать на (чью-л.) сторону

    Syn:
    д) амер. пробор ( в волосах)
    Syn:
    parting 1. 4)
    3) ( parts) края, местность

    in these parts — в этих местах, здесь

    Syn:
    4) лингв. часть, форма
    - part of sentence
    Gram:
    [ref dict="LingvoGrammar (En-Ru)"]Parts of speech[/ref]
    ••

    part and parcel — составная, неотъемлемая часть

    to have neither part nor lot in smth. — не иметь ничего общего с чем-л.

    - in bad part
    - in evil part
    - take smth. in bad part
    - take smth. in evil part
    2. нареч.
    частью, отчасти; немного, несколько, частично

    The television producer today has to be part of news person, part educator. — В настоящее время телекомментатор должен быть наполовину журналистом, наполовину преподавателем.

    It rains part. — Идёт лёгкий дождь.

    Syn:
    3. гл.
    1) расставаться, прощаться, разлучаться

    It's hard to part from friends you love. — Тяжело расставаться с любимыми друзьями.

    A fool is soon parted from his money. — У дурака деньги не задерживаются.

    After years of marriage, the husband and wife parted over his relationships with other women. — После многих лет брака они разошлись из-за его романов с другими женщинами.

    Syn:
    3)
    а) разделяться, разрываться, раскалываться; расступаться, расходиться

    Here our roads parted. — Здесь наши пути разошлись.

    б) разделять, разрезать, разъединять
    Syn:
    4) расчёсывать, делать пробор
    5) уст.; диал. делить (между кем-л.)

    Her friend parted his breakfast—a scanty mess of coffee and some coarse bread — with the child and her grandfather, and inquired whither they were going. (Ch. Dickens) — Их новый друг разделил с ними свой скудный завтрак - котелок мутного кофе и ломоть чёрствого хлеба - и спросил, куда они пойдут дальше.

    6) уст. принимать чью-л. сторону

    Англо-русский современный словарь > part

  • 15 ten/two to one

    де́сять про́тив одного́/два к одному́ (почти́ наверняка́)

    The Americanisms. English-Russian dictionary. > ten/two to one

  • 16 two-to-one ratio

    Англо-русский словарь по машиностроению > two-to-one ratio

  • 17 передаточное число

    Русско-английский большой базовый словарь > передаточное число

  • 18 относиться

    несов.
    1. см. отнестись; как вы к этому относитесь? шумо ба ин чӣ мегӯед?
    2. к кому-чему дахл (нисбат, тааллуқ) доштан; относиться к классу млекопитающих ба синфи ширхорҳо тааллуқ доштан; эта рукопись относится к двенадатому веку ин дастнавис ба асри дувоздаҳум тааллуқ дорад
    3. к ко-му-чему дахл доштан, марбут будан; это к делу не относится ин ба кор дахл надорад; вопрос относится к нему ин савол ба ӯ дахл дорад
    4. мат. таносуб будан; десять относится к пятй, как два к одному таносуби адади даҳ ба панҷ баробари ду ба як аст
    5. страд. бурда шудан, бурда монда шудан

    Русско-таджикский словарь > относиться

  • 19 file

    ̈ɪfaɪl I
    1. сущ.
    1) напильник, надфиль a nail fileпилка для ногтей
    2) шлифовка, обработка напильником, опиливание to need the fileтребовать отделки Syn: polish, buffing
    3) перен. ловкач, пройдоха deep file old file Syn: cunning person
    4) разг. парень, приятель Syn: fellow,cove ∙ bite a file to gnaw a file
    2. гл.
    1) шлифовать, затачивать напильником;

    2) перен. отделывать (стиль и т. п.) ∙ file away file down file for II
    1. сущ.
    1) папка, скоросшиватель
    2) комп. файл to copy a file ≈ скопировать файл to create a file ≈ создать файл to delete, erase a file ≈ удалить файл to edit a file ≈ редактировать файл to print a file ≈ распечатывать файл
    3) дело;
    досье to make up, open a file ≈ завести дело to keep a file ≈ вести дело to close a file ≈ закрыть дело to keep a file on smb. ≈ шить на кого-л. дело These documents are kept on file. ≈ Эти документы подшиты к делу. Syn: dossier, folder
    4) подшивка( газет)
    5) архив, картотека Syn: card index
    2. гл.
    1) регистрировать документы;
    подшивать к делу, архивировать
    2) хранить в определенном порядке
    3) обращаться( с заявлением, прошением), подавать какой-л. документ (for;
    with) to file a formal charge againstвыдвигать формальное обвинение to file for divorceподавать на развод She filed an application with several employment agencies. ≈ Она послала заявление в несколько агентств по найму. Syn: charge, lodge, apply, submit
    4) регистрироваться (в качестве кандидата на выборах) III
    1. сущ.
    1) ряд, шеренга;
    колонна blank file ≈ неполный ряд full file ≈ полный ряд to march in file ≈ идти в колонне по два in single file, in Indian fileгуськом, по одному file leaderголовной отряд, направляющий file closerзамыкающий Syn: row
    2) шахм. вертикаль
    2. гл. идти гуськом;
    передвигать(ся) колонной (by, past) to file past a coffinпо очереди подходить к гробу to file into ≈ входить to file out of ≈ выходить to file into an auditoriumвходить в аудиторию The jury filed out of the courtroom. ≈ Судьи вышли из зала суда. file in file out напильник, слесарная пила - to touch a piece up with a * подпилить что-л. пилочка (для ногтей) шлифовка, отделка( особ. литературного произведения) - the story needs the * рассказ требует доработки /отделки/ (разговорное) хитрец, пройдоха - old /deep/ * продувная бестия > to bite /to gnaw/ the * делать безнадежные попытки пилить, подпиливать;
    шлифовать напильником - to * a saw наточить пилу - to * an iron bar in two (ножовкой) распилить брусок на две части - to * one's fingernails подпилить ногти - to * down /away, off/ спиливать отделывать, дорабатывать (произведение и т. п.) - every sentence has been carefully *d каждое предложение было тщательно отделано скоросшиватель, регистратор( для бумаг) шпилька( для накалывания бумаг) подшитые документы, бумаги - do we have your application on *? вы уже подали заявление? подшивка (газеты) - a * of the "Times" комплект "Таймс" дело, досье - here is our * on the Far East вот наше досье по Дальнему Востоку - to read one's own personal * прочитать свое личное дело - to keep a * on smth., smb. вести досье на что-л., кого-л. - to be on * быть подшитым к делу;
    быть в досье, быть под рукой для справок (американизм) картотека;
    картотечный шкаф( американизм) шкафчик для систематического хранения документов;
    шкафчик-регистратор (обыкн. металлический) (компьютерное) (информатика) файл, массив - inverted * инвертированный файл, файл с инверсной организацией - * device файловое устройство - * locking захват файла - * maintenance сопровождение файла - * store файловая система /память/ хранить, подшивать (бумаги) в определенном порядке (тж. * away) - to * letters in alphabetical order располагать письма в алфавитном порядке подшивать (газеты) сдавать в архив регистрировать (документы) (американизм) подавать, представлять документы - to * a petition подать петицию - to * a resignation подать заявление об отставке - to * a charge against smb. (юридическое) подать на кого-л. в суд обращаться с заявлением, просьбой - to * for a civil-service job подавать заявление о приеме на государственную службу передавать (сообщения) по телефону, телеграфу ( о журналисте) принять (заказ) к исполнению ряд, шеренга;
    колонна (людей) - full * полный ряд - blank * неполный ряд - in single /in Indian/ * гуськом, змейкой - to march in (double) * идти колонной по два - to close a * сомкнуть ряд /шеренгу/ - * formation( спортивное) колонна очередь, хвост( шахматное) вертикаль заячий след - to run one's * петлять, путать следы идти гуськом;
    передвигаться колонной - to * in входить шеренгой - to * out выходить шеренгой дефилировать, торжественно проходить - they *d past the grave of their comrades они прошли друг за другом мимо могилы своих товарищей accounting ~ вчт. учетный файл active ~ вчт. открытый файл archival quality ~ вчт. архивный файл archive ~ вчт. архивный файл archived ~ вчт. архивированный файл backspace a ~ вчт. возвращаться на один файл backup ~ вчт. резервный файл batch ~ вчт. командный файл ~ воен. ряд, шеренга;
    колонна (людей) ;
    a file of men два бойца;
    blank (full) file неполный (полный) ряд blocked ~ вчт. сблокированный файл card index ~ вчт. картотека central information ~ вчт. центральная картотека chained ~ вчт. цепной файл chained ~ вчт. цепочечный файл change ~ вчт. файл изменений chapter ~ вчт. файл описания главы checkpoint ~ вчт. файл контрольной точки circular ~ вчт. циркулярный файл close a ~ вчт. закрывать файл ~ sl ловкач;
    close file скряга;
    old (или deep) file груб. продувная бестия, тертый калач command ~ вчт. командный файл company ~ картотека компании computer ~ вчт. машинный файл configuration ~ вчт. конфигурационный файл contiguous ~ вчт. непрерывный файл control ~ вчт. управляющий файл crunched ~ вчт. сжатый файл customer ~ картотека клиентов data base ~ вчт. файл данных data base text ~ вчт. файл текстовых типов данных data ~ картотека данных data ~ вчт. массив данных data ~ вчт. файл данных data sensitive ~ вчт. информационно-зависимый файл dead ~ вчт. неиспользуемый файл dead ~ вчт. потерянный файл default comment ~ вчт. файл комментария по умолчанию design ~ вчт. проектный файл destination ~ вчт. выходной файл destination ~ вчт. файл результатов detail ~ вчт. текущий файл device independent ~ вчт. машинно-независимый файл differential ~ вчт. индекс итерации differential ~ вчт. файл различий direct access ~ вчт. файл прямого доступа direct ~ вчт. файл прямого доступа direct-access ~ вчт. файл прямого доступа direftory ~ вчт. справочный файл disk ~ вчт. дисковый файл display ~ вчт. дисплейный файл father ~ вчт. исходная версия file архив ~ архив суда ~ воен. шахм. вертикаль ~ воен. attr.: file leader головной ряда, головной колонны по одному;
    file closer замыкающий ~ дело ~ досье ~ идти гуськом;
    передвигать(ся) колонной;
    file away = file off;
    file in входить шеренгой ~ картотека, подшивка, досье, дело ~ картотека ~ комплект ~ sl ловкач;
    close file скряга;
    old (или deep) file груб. продувная бестия, тертый калач ~ тех. напильник ~ обращаться с заявлением ~ обращаться с просьбой ~ оглобля, дышло ~ регистрировать и хранить (документы) в (каком-л.) определенном порядке;
    подшивать к делу (тж. file away) ~ отделка, полировка;
    to need the file требовать отделки ~ отделывать (стиль и т. п.) ;
    file away, file down, file off спиливать, обрабатывать, отшлифовывать ~ воен. очередь, хвост ~ передавать сообщение по телеграфу ~ передавать сообщение по телефону ~ пилить, подпиливать ~ пилочка (для ногтей) ~ подавать документ в надлежащее учреждение ~ подача документа ~ подача документа в надлежащее учреждение ~ подшивать бумаги ~ подшивка (газет) ~ подшивка ~ подшитые бумаги, дело;
    досье ~ амер. представлять, подавать (какой-л.) документ;
    to file resignation подать заявление об отставке ~ представлять документ ~ принимать заказ к исполнению ~ принять заказ к исполнению ~ регистрировать документ ~ регистрировать и хранить документы в определенном порядке ~ воен. ряд, шеренга;
    колонна (людей) ;
    a file of men два бойца;
    blank (full) file неполный (полный) ряд ~ сдавать в архив ~ сдавать в архив ~ скоросшиватель (для бумаг) ;
    шпилька (для накалывания бумаг) ~ вчт. файл ~ хранение документа в определенном порядке ~ хранить документы в определенном порядке fill: fill диал. = file ~ a claim подавать исковое заявление ~ a claim предъявлять претензию ~ a suit against возбуждать дело против ~ a suit against подавать исковое заявление против ~ activity ratio вчт. интенсивность воздействия на файл ~ идти гуськом;
    передвигать(ся) колонной;
    file away = file off;
    file in входить шеренгой ~ отделывать (стиль и т. п.) ;
    file away, file down, file off спиливать, обрабатывать, отшлифовывать ~ воен. attr.: file leader головной ряда, головной колонны по одному;
    file closer замыкающий ~ control block вчт. блок управления файлом ~ description block вчт. блок описания файла ~ отделывать (стиль и т. п.) ;
    file away, file down, file off спиливать, обрабатывать, отшлифовывать ~ for bankruptcy заявлять о банкротстве ~ for bankruptcy заявлять о несостоятельности ~ идти гуськом;
    передвигать(ся) колонной;
    file away = file off;
    file in входить шеренгой ~ воен. attr.: file leader головной ряда, головной колонны по одному;
    file closer замыкающий ~ not found вчт. файл не найден ~ of documents архив документов ~ воен. ряд, шеренга;
    колонна (людей) ;
    a file of men два бойца;
    blank (full) file неполный (полный) ряд ~ идти гуськом;
    передвигать(ся) колонной;
    file away = file off;
    file in входить шеренгой ~ отделывать (стиль и т. п.) ;
    file away, file down, file off спиливать, обрабатывать, отшлифовывать ~ off уходить гуськом, по одному, по два;
    file out выходить шеренгой ~ off уходить гуськом, по одному, по два;
    file out выходить шеренгой ~ амер. представлять, подавать (какой-л.) документ;
    to file resignation подать заявление об отставке flat ~ вчт. двумерный файл flat ~ вчт. плоский файл follow-up ~ вчт. следящий файл format ~ вчт. файл формата отчета fully inverted ~ вчт. полностью инвертированный файл garbled ~ вчт. испорченный файл help ~ вчт. файл справок hidden ~ вчт. скрытый файл immutable ~ вчт. постоянный файл to march in ~ идти (в колонне) по два;
    in single (или in Indian) file гуськом, по одному inactive ~ вчт. неактивный файл incomplete ~ вчт. несвормированный файл index ~ вчт. индексный файл indexed ~ вчт. индексированный файл indirect ~ вчт. командный файл inmutable ~ вчт. постоянный файл input ~ вчт. входной файл integrated data ~ вчт. единый файл данных internal ~ вчт. внутренний файл inventory ~ картотека учета товарно-материальных запасов inverted ~ вчт. инвертированный файл labeled ~ вчт. помеченный файл letter ~ скоросшиватель для писем link ~ вчт. файл связей linked ~ вчт. связанный файл locked ~ вчт. захваченный файл main ~ главная картотека main ~ главный архив main ~ вчт. главный файл main ~ вчт. файл нормативно-справочной информации many-reel ~ вчт. многоленточный файл to march in ~ идти (в колонне) по два;
    in single (или in Indian) file гуськом, по одному master ~ главная картотека master ~ вчт. главный файл master ~ вчт. основной файл master ~ вчт. файл нормативно-справочной информации memory ~ вчт. файл дампа памяти multireel ~ вчт. многоленточный файл multivolume ~ вчт. многотомный файл ~ отделка, полировка;
    to need the file требовать отделки negative ~ вчт. негативный файл object ~ вчт. объектный файл object library ~ вчт. объектный библиотечный файл ~ sl ловкач;
    close file скряга;
    old (или deep) file груб. продувная бестия, тертый калач permanent ~ файл с постоянными данными perpetual inventory ~ картотека для непрерывного учета запасов private ~ вчт. личный файл privileged ~ вчт. привилегированный файл problem ~ вчт. проблемный файл profile ~ вчт. файл параметров пользователя program ~ вчт. файл программы protected ~ вчт. защищенный файл query ~ вчт. файл формы запроса random ~ вчт. файл прямого доступа random-access ~ вчт. файл с произвольной выборкой rank and ~ рядовой состав rank and ~ рядовые представители rank and ~ рядовые члены rank: the ranks, the ~ and file рядовой и сержантский состав армии (в противоп. офицерскому) read-only ~ вчт. файл с защитой от записи recorder ~ вчт. регистрационный файл regicter ~ вчт. регистровый файл register ~ вчт. массив регистров relational ~ вчт. реляционный файл relative ~ вчт. файл прямого доступа remote ~ вчт. дистанционный файл response ~ вчт. ответный файл scratch ~ вчт. рабочий файл segment ~ вчт. файл сегментов self-extracting ~ вчт. саморазархивирующийся файл shareable image ~ вчт. многопользовательский загрузочный модуль shared ~ вчт. коллективный файл skip ~ вчт. обойти файл skip ~ вчт. обходить файл son ~ вчт. новая версия файла source ~ вчт. исходный файл special ~ вчт. специальный файл spill ~ вчт. разрозненный файл spool ~ вчт. буферный файл squeezed ~ вчт. сжатый файл stuffed ~ вчт. заархивированный файл swapping ~ вчт. файл подкачки system ~ вчт. системный файл tagged ~ вчт. отмеченный файл tape ~ вчт. ленточный файл temporary ~ вчт. временный файл temporary working ~ вчт. временный рабочий файл text ~ вчт. текстовый файл threaded ~ вчт. цепочечный файл transactions ~ вчт. файл изменений unlinked ~ вчт. несвязный файл unnamed ~ вчт. безымянный файл unstuffed ~ вчт. разархивированный файл update ~ вчт. обновляемый файл user authorization ~ вчт. файл информации о пользователях vendor card ~ картотека поставщиков view ~ вчт. файл виртуальной базы данных virtual ~ вчт. виртуальный файл visible ~ вчт. визуализуемый файл volatile ~ вчт. изменчивый файл wallpaper ~ вчт. регистрационный файл work ~ вчт. рабочий файл working ~ вчт. рабочий файл

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > file

  • 20 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

См. также в других словарях:

  • Два, двое — одному рать — (иноск.) о неравномъ боѣ. Не много, что двое, а много что на одного …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • У праздника два невольника: одному хочется пить, да не на что купить, а другого потчуют, да пить не хочется. — У праздника два невольника: одному хочется пить, да не на что купить, а другого потчуют, да пить не хочется. См. ПРАЗДНИК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • два, двое — одному рать — (иноск.) о неравном бое Не много, что двое, а много, что на одного …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • ДВА — муж. и ср. две жен. второе счетное число, один с одним, пара, чета, дружка. Одному началу не два конца. Ум хорошо, а два лучше (лучше того). Воз рассыпал, а два нагреб, украл. Из одного два сделаешь, оба окоротаешь (оба бросишь). Коли два, так не …   Толковый словарь Даля

  • Одному началу не два конца. — Одному началу один и конец. Одному началу не два конца. См. НАЧАЛО КОНЕЦ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Два рояля — Логотип передачи (1998 2002) Жанр музыкальная телеигра Режиссёр(ы) Юрий Первушин Производство Продюсерский центр «Видео Интернешнл» (1998 200 …   Википедия

  • Два билета в Индию (мультфильм) — Два билета в Индию Тип мультфильма рисованный Жанр фантастика Режиссёр Роман Качанов Автор сценария …   Википедия

  • Два моих отца — My Two Dads Сериал «Клиника» Доктор Кокс в роли Оби Ван Кеноби Номер серии Сезон 1 Серия&# …   Википедия

  • Много и того, как два на одного. — Два (двое) одному рать. Много и того, как два на одного. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Одному началу один и конец. — см. Одному началу не два конца …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Два одному рать. — см. Много и того, как два на одного …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»